Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Білоненко Г$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 14
Представлено документи з 1 до 14
|
1. |
Білоненко Г. А. Сучасні діагностично-лікувальні підходи при запальних змінах грудей [Електронний ресурс] / Г. А. Білоненко, О. Г. Аксьонова, О. А. Аксьонов // Клінічна хірургія. - 2013. - № 11. - С. 47-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_11_14 Обстежено 567 жінок, у яких виявлено запальні зміни грудей (ЗЗГ), не пов'язані з дітонародженням. Встановлено, що інслактаційний мастит має різну структуру: кіста - у 36,5 % спостережень, перипротоковий мастит - у 32,1 %, абсцес - в 11,3 %, гнійний галактофорит - у 12,9 %, маститоподібний рак грудей - у 7,2 %. У діагностиці ЗЗГ пріоритетним є ультразвукове дослідження, яке дозволяє визначити захворювання, вивчити топографію гнійників, контролювати мініінвазивні діагностично-лікувальні втручання, зокрема, з приводу абсцесу та кісти. Гнійно-запальні процеси в грудях поза періоду лактації потребують індивідуального диференційованого лікувально-діагностичного підходу з огляду на ультразвукову (ехографічну) семіотику патологічного процесу.
| 2. |
Білоненко Г. А. Оптимізація діагностики й лікування гнійного галактофориту [Електронний ресурс] / Г. А. Білоненко, О. А. Аксьонов, О. Г. Аксьонова, О. Г. Осипов // Сучасні медичні технології. - 2011. - № 1. - С. 59-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2011_1_12
| 3. |
Білоненко Г. А. Внутрішньопротокові новоутворення грудної залози: рентгенівська галактодуктографія чи ендоскопічна мамодуктоскопія? [Електронний ресурс] / Г. А. Білоненко, О. О. Аксьонов, О. Г. Аксьонова // Променева діагностика, променева терапія. - 2015. - № 3-4. - С. 41-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pdpt_2015_3-4_10
| 4. |
Смоланка І. І. Оптимізація діагностично-лікувальної тактики у хворих з патологічними виділеннями із соска [Електронний ресурс] / І. І. Смоланка, О. А. Аксьонов, О. Г. Аксьонова, Г. А. Білоненко // Здоровье женщины. - 2016. - № 9. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_9_7 Мета дослідження - аналіз власних наукових даних і розроблення оптимального діагностично-лікувального алгоритму у випадку патологічних виділень із соска (ПВС). У 202 пацієнток із ПВС після клінічних, цитологічних, променевих та ендоскопічних досліджень виконано 196 традиційних дуктектомій і 12 втручань після маркування внутрішньопротокових новоутворень (ВПНУ) за власним способом (6 жінок оперовані з двох сторін). Після гістологічної верифікації розраховано чутливість, специфічність і точність проведених діагностичних тестів. Діагностична специфічність рентгенівської галактодуктографії та ендоскопічної мамодуктоскопії (ЕМДС) складає 22,6 і 47,4 % відповідно. Основна причина хибнопозитивних результатів ЕМДС полягає у периферійному розташуванні ВПНУ - з 24 ВПНУ, розташованих не ближче 3,0 см від соска, тільки 17 (70,8 %) одержали гістологічне підтвердження. За подвійного передопераційного маркування ВПНУ за власним способом хибних результатів ЕМДС не одержано. Запропоновано оптимальну послідовність діагностичних заходів для забезпечення диференційованого вибору хірургічної тактики у жінок у репродуктивний або менопаузальний періоди. Зроблено висновки, що покращання діагностичної ефективності ЕМДС як сучасної високотехнологічної методики за ПВС можливе шляхом подвійного синхронного передопераційного маркування периферійно розташованих ВПНУ. Послідовне використання відомих і запропонованих методик за опрацьованим алгоритмом забезпечує диференційований вибір індивідуальної хірургічної тактики залежно від репродуктивного стану та віку пацієнток з ПВС.
| 5. |
Смоланка І. І. Використання ендоскопічної мамодуктоскопії для оптимізації хірургічної тактики при патологічних виділеннях з грудного соска [Електронний ресурс] / І. І. Смоланка, О. А. Аксьонов, Г. А. Білоненко // Клінічна хірургія. - 2017. - № 6. - С. n54-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_6_17 Визначено можливості використання ендоскопічної мамодуктоскопії (ЕМДС) для оптимізації хірургічної тактики при патологічних виділеннях (ПВ) з грудного соска (ГС) у 125 жінок. Відповідно до методик маркування внутрішньопротокових новоутворень (ВПНУ) з використанням індигокарміну або поліамідної нитки у 71 пацієнтки здійснювали стандартну ЕМДС і дуктектомію, у 53 - застосовані власна методика подвійного маркування ВПНУ під ендоскопічним і ехографічним контролем та авторський спосіб вибору хірургічної тактики з огляду на індивідуальні особливості артеріального кровопостачання в ділянці грудного кружальця. Впровадження запропонованих методик сприяло збільшенню (з 32 до 94,6 %) частоти виконання менш травматичної селективної дуктектомії, зменшенню з (55,4 +- 4,8) до (33,8 +- 3,9) см<^>3 об'єму видалених тканин, з 6,7 до 1,8 % - частоти виникнення ускладнень, на 3 доби - тривалості госпіталізації хворих.
| 6. |
Білоненко Г. О. Індивідуальна робота зi студентами оркестрової секції на факультеті мистецтв у класi основного та додаткового музичних iнструментiв [Електронний ресурс] / Г. О. Білоненко, І. А. Касілов, Є. С. Корольков // Педагогіка вищої та середньої школи. - 2016. - Вип. 48. - С. 3-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PVSSh_2016_48_3
| 7. |
Білоненко Г. О. Культурологічні аспекти становлення народного музичного інструментарію в Україні [Електронний ресурс] / Г. О. Білоненко, Є. С. Корольков // Педагогіка вищої та середньої школи. - 2012. - Вип. 35. - С. 332-338. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PVSSh_2012_35_44 Розкрито історичні, культурологічні аспекти становлення та розвитку українських народних музичних інструментів, які виникли в результаті історичних міграційних процесів. Висвітлено діяльність видатних музикантів у галузі конструювання та функціонування народного інструментарію. Проаналізовано шлях розвитку українських народних музичних інструментів з часів Київської Русі до наших днів. З’ясовано, що народні умільці виготовляли музичні інструменти, створювали ансамблі та оркестри, що відповідали ладогармонійним та художнім смакам українського народу. Стверджено, що увага до історичних, культурологічних аспектів становлення та розвитку народного музичного інструментарію є актуальною і важливою складовою відродження української музичної культури. Раскрыты исторические, культурологические аспекты становления и развития украинских народных музыкальных инструментов, которые возникли в результате исторических миграционных процессов. Отражена деятельность выдающихся музыкантов в области конструирования и функционирования народного инструментария. Проанализирован путь развития украинских народных музыкальных инструментов со времен Киевской Руси до наших дней. Выяснено, что народные умельцы изготавливали музыкальные инструменты, создавали ансамбли и оркестры, которые отвечали ладогармоническим и художественным вкусам украинского народа. Утверждено, что внимание к историческим, культурологическим аспектам становления и развития народного музыкального инструментария является актуальной и важной составляющей возрождения украинской музыкальной культуры.Historical and culturological aspects of establishment and development of Ukrainian folk musical instruments arising out of historical migration processes are revealed. Work of prominent musicians in the field of constructing and functioning of folk musical instruments is dwelled upon. Development of Ukrainian musical instruments since Kievan Rus till present day is analyzed. It is revealed that the folk craftsmen made musical instruments, created ensembles and orchestras according to the harmonic and artistic tastes of Ukrainian people. It is stated, that attention for historical and culturological aspects of establishment and development of folk musical instruments is a topical and important part of Ukrainian musical revival.
| 8. |
Смоланка І. І. Сучасний стан і перспективи розвитку ендоскопічної мамодуктоскопії (огляд літератури і власний досвід) [Електронний ресурс] / І. І. Смоланка, О. А. Аксьонов, Г. А. Білоненко // Клиническая онкология. - 2015. - № 4. - С. 11-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2015_4_4 Проаналізовано останні досягнення в галузі ендоскопічної мамодуктоскопії, вказано на переваги та недоліки цієї методики. Наведено власні спостереження у 137 пацієнток. Показано, що використання ендоскопічної мамодуктоскопії у комплексі з традиційними методами (цитологічним, рентгенологічним, ультразвуковим) підвищує ефективність діагностики внутрішньопротокових новоутворень грудної залози з 55,2 до 75,9 %. Відображено можливі причини хибнопозитивних результатів ендоскопічної мамодуктоскопії, окреслено перспективні напрями подальшого удосконалення зазначеної методики.
| 9. |
Аксьонов О. А. Залежність хірургічної тактики при патологічних виділеннях з грудного соска від результатів ендоскопічної мамодуктоскопії [Електронний ресурс] / О. А. Аксьонов, Г. А. Білоненко, О. Г. Аксьонова // Хірургія України. - 2017. - № 3. - С. 68-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2017_3_13 Мета роботи - проаналізувати та представити власний досвід оптимізації хірургічної тактики у разі патологічних виділень із грудного соска. Нагромаджено досвід 263 ендоскопічних мамодуктоскопій, результати 144 із них верифіковано патогістологічно. Залежно від способу доопераційного маркування внутрішньопротокових новоутворень було сформовано 2 групи спостережень. В основній групі (n = 66) застосовували власний спосіб вибору хірургічної тактики, в контрольній групі (n = 78) після рутинної ендоскопії проводили традиційні дуктектомії. Діагностична точність ендоскопічної мамодуктоскопії в контрольній групі становила 48,0 %, в основній - 98,2 %. Застосування авторської методики на 87,8 % знизило частоту використання центральної дуктектомії - більш травматичного втручання, ніж селективна дуктектомія. При цьому об'єм видалених тканин зменшився з (55,4 +- 4,8) до (33,8 +- 3,9) см<^>3, що сприяло зниженню частоти ускладнень на 5,9 % і зменшенню тривалості госпіталізації на 3 доби. Висновки: подвійне доопераційне маркування внутрішньопротокових новоутворень під ендоскопічним та ехографічним контролем з додатковим визначенням особливостей артеріального кровопостачання в зоні операції надало змогу вдосконалити хірургічну тактику за патологічних виділень з грудного соска за рахунок планування способу та обсягу оперативного втручання, диференційованого вибору типу і топографії хірургічного розрізу.
| 10. |
Білоненко Г. А. Комплексна променево-ендоскопічна діагностика внутрішньопротокових новоутворень грудної залози [Електронний ресурс] / Г. А. Білоненко, О. А. Аксьонов, О. Г. Аксьонова // Радіологічний вісник. - 2016. - № 1-2. - С. 56-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/radvis_2016_1-2_46
| 11. |
Смоланка І. І. Прицільні візуально контрольовані мініінвазивні втручання в онкохірургії грудної залози (огляд наукової літератури й аналіз власного досвіду) [Електронний ресурс] / І. І. Смоланка, О. А. Аксьонов, О. Г. Аксьонова, Г. А. Білоненко // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 9. - С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_9_12
| 12. |
Смоланка І. І. Особливості діагностики та хірургічного лікування внутрішньопротокових новоутворень грудної залози [Електронний ресурс] / І. І. Смоланка, О. А. Аксьонов, О. Г Аксьонова, Г. А. Білоненко // Український медичний часопис. - 2019. - № 2(1). - С. 50-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2019_2(1)__15 Проведено аналіз і популяризацію власного досвіду оптимізації діагностики та хірургічного лікування внутрішньопротокових новоутворень грудної залози з комбінованим використанням променевих і ендоскопічних методик. 158 клінічних спостережень розділено на дві групи: у контрольній (n = 81) використовували традиційні методики діагностики та хірургічного лікування, в основній (n = 77) - власні способи селективної галактодуктографїї під ендоскопічним контролем, стереотаксичної трепан-біопсії під контролем рентгенівськоїдуктографії, подвійного ендоскопічно та ехографічно контрольованого маркування зі встановленням особливостей артеріального кровопостачання ареоли. Показано, що послідовне поєднане використання відомих і розроблених методик відповідно до представленого алгоритму забезпечує істотне (з 97,5 до 6,5 %) зменшення сегмента більш травматичних оперативних втручань - центральних дуктектомій, помітне (з 41,0 до 34,0 хв) скорочення тривалості операцій, статистично значуще (p << 0,05) (з 45,4 до 23,8 см<^>3) зменшення обсягу видалених тканин, достовірне (p << 0,05) (з 11,1 до 3,9 %) зниження частоти післяопераційних ускладнень і скорочення термінів госпіталізації на 3,4 ліжко-дня.
| 13. |
Аксьонов О. А. Оптимізація хірургічної тактики при патологічних виділеннях з соска грудної залози [Електронний ресурс] / О. А. Аксьонов, Г. А. Білоненко // Сучасні медичні технології. - 2018. - № 1. - С. 6-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2018_1_3
| 14. |
Білоненко Г. До питання про виховання професійності та духовності баяністів України [Електронний ресурс] / Г. Білоненко // Актуальні проблеми духовності. - 2004. - Вип. 5. - С. 244-251. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdu_2004_5_25
|
|
|